Геомагнітна буря березня 1989

Схема взаємодії сонячного вітру з магнітосферою Землі

Геомагнітна буря 13-14 березня 1989 року — найсильніша геомагнітна буря з початку космічної ери (1957 року)[1], що відбулася під час 22-го циклу сонячної активності.

З 6 до 19 березня 1989 року на видимій із Землі півсфері Сонця проходила група сонячних плям № 101 за 1989 рік за каталогом Пулковської обсерваторії (інше позначення групи — NOAA 5395[2]). Група плям досягла своєї максимальної площі, 4454 мільйонних часток площі півсфери Сонця, 16 березня, площа найбільшої плями в групі сягала 4106 МЧП (13 березня), а число плям в групі — 70 (14 березня)[3]. 10 березня близько 19 години за Гринвічем (UTC) в цій групі стався сонячний спалах, який і став відповідальним за наступну геомагнітну бурю[4].

Максимальної інтенсивності геомагнітна буря досягнула 13 березня, коли планетарний індекс Ap досяг значення 246, третього найбільшого показника за весь час спостережень від 1932 року[4], а Dst-індекс геомагнітної активності (англ. Disturbance Storm Time Index) між 1:00 і 2:00 за всесвітнім часом 14 березня досяг значення −589 нТл [6] (−640 нТл за іншими даними[1]), рекордного з 1957 року[5].

Геомагнітна буря викликала масштабні збої в енергомережі Північної Америки (колапс Гідро-Квебекської енергомережі (англ. Hydro-Québec's electricity transmission system)), порушення високочастотного радіозв'язку в усьому світі, полярні сяйва спостерігалися до широти Мексики і острова Великий Кайман, порушення в роботі космічних апаратів[4].

У СРСР під час цієї геомагнітної бурі був порушений радіозв'язок з пунктами на високих широтах, а полярне сяйво спостерігалося навіть у Сімферополі (наприклад, членом Кримського відділення Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства (ВАГО) В. Ю. Іващенко в ніч з 13 на 14 березня з 00:45 до 1:15 за московським часом на ділянці зоряного неба між сузір'ями Кассіопеї і Великої Ведмедиці)[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б (англ.) Lakhina G. S., Alex S., Tsurutami B. T., Gonzalez W. D. Research on Historical Records of Geomagnetic Storms // Coronal and stellar mass ejections: proceedings of the 226th symposium of the International Astronomical Union held in Beijing, China, September 13-17, 2004. — Cambridge University Press, 2005. — P. 3-13. — ISBN 0521851971. — ISSN 1743-9213.
  2. ↑ (англ.) Royal Greenwich Observatory/USAF/NOAA — Sunspot Record 1874—2000 [Архівовано 25 травня 2009 у Wayback Machine.]
  3. ↑ (рос.) Дані про сонячні плями [Архівовано 14 червня 2013 у Wayback Machine.] в інтерактивній базі даних сонячної активностґ пулковського «Каталогу сонячної діяльності».
  4. ↑ а б в (англ.) Joshi, Anita Superactive Region AR:5395 of SOLAR-CYCLE-22 [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Solar physics. — 1993. — В. 2. — Т. 147. — С. 269—285.
  5. ↑ (англ.) Final Dst index [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
  6. ↑ (рос.) Левина А. С. Полярное сияние над Крымом // Земля и Вселенная. — М.: Наука, 1989. — № 4. — С. 13,35. — ISSN 0044-3948.


Сонце Це незавершена стаття про Сонце.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Космос Це незавершена стаття про космос або космічний політ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.